Київська міська
клінічна лікарня №6

24 лютого 2026 року — чотири роки повномасштабної війни

24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку розв’язала і веде російська федерація проти України та Українського народу з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору та акти геноциду щодо українців.

Водночас Війна за Незалежність України проти одвічного ворога — московії — триває вже дванадцять років: з 19–20 лютого 2014 року, коли відбулися перші акти збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та були зафіксовані перші перетини державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.

До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії відбувалися на сході нашої держави. Протягом восьми років Збройні Сили України разом із численними добровольчими формуваннями ефективно стримували напад, зупинивши просування московських загарбників та звільнивши більшість захоплених на той час територій. Окупованими залишалися Автономна Республіка Крим, місто Севастополь і частина Луганської та Донецької областей. Стосовно цих повністю підконтрольних москві територій внутрішня та зовнішня риторика кремля зводилася до нібито існування там нових «народних» республік, які прагнуть незалежності під патронатом росії.

Справжні наміри агресора проявилися 24 лютого 2022 року, коли світ став свідком розв’язання відкритої повномасштабної війни проти України. Це означало загрозу миру і безпеці не лише європейського континенту, а й призвело до порушення стабільності та глобальної рівноваги.

Маємо підстави стверджувати, що з 24 лютого 2022 року практично увесь світ почав жити в новій реальності — з тією лише відмінністю, що «наздогнала» вона не всіх одночасно, але, з високою ймовірністю, не омине нікого. Свавілля, безкарність і торжество тоталітарних режимів — це те, що кремль і його сателіти намагаються продемонструвати світові. Москва вже не прикривається личиною «миротворця», а відкрито заявляє про наміри встановлювати свою владу в інших державах силовим шляхом і демонструє це на практиці в Україні.

Акт неспровокованої агресії 24 лютого 2022 року мав би стати сигналом для цивілізованого світу — необхідністю консолідованої відсічі агресору задля захисту сьогодення і майбутнього. За всієї потужної допомоги, яку ми з вдячністю приймаємо від партнерів, навіть через чотири роки війни загарбник не припиняє диктувати свої умови, а російська зброя продовжує руйнувати нашу державу і забирати життя українців.

Війна як марафон

Ворог не зупиниться. Він не рахується з втратами й продовжуватиме агресію до досягнення своїх божевільних цілей — знищення української державності й національної ідентичності, захоплення територій та геноциду Українського народу. Водночас московія не приховує намірів рухатися далі — у напрямку країн Європи, НАТО та інших держав, які зможе охопити своєю агресією.

За майже чотири з половиною тисячі днів російсько-української війни стало очевидно: це не «спринт», а тривалий марафон. Це не короткочасне протистояння, а історична боротьба, що може мати непередбачувані наслідки та вплинути на розвиток людської цивілізації. Вона оголила розрив між демократичними системами та авторитарними режимами, виявивши крихкість сучасного міжнародного правопорядку.

Повномасштабна війна 2022–2026 років уже триває довше, ніж німецько-радянська війна 1941–1945 років. Це остаточно зруйнувало російські міфи про «три дні» та підтвердило перевагу української стратегії витривалості. Спротив українців переріс у цивілізаційне протистояння.

Ця війна трансформувала глобальну систему міжнародних відносин, спричинивши зміцнення НАТО, енергетичну незалежність Європи від рф, переформатування ланцюгів постачання та початок формування нового багатополярного світу. Вона продемонструвала послаблення міжнародного права, повернення ядерної загрози та поглиблення розколу між демократіями й автократичними режимами.

Україна — суб’єкт змін

За ці чотири роки боротьби, віри та єдності Україна не лише вистояла — вона стала суб’єктом, що змінює світовий порядок. Наша держава відіграє важливу роль у формуванні нової архітектури безпеки Європи та реформуванні міжнародних інституцій, зокрема ООН.

Ми чітко заявляємо: Україні потрібен справедливий мир, а не «замороження» війни. Мир можливий лише за умов повного виведення військ рф, притягнення винних до відповідальності за воєнні злочини та відновлення територіальної цілісності. Українські території залишаються українськими, навіть якщо вони тимчасово окуповані.

Ми продовжуємо курс на європейську інтеграцію, розвиваємо спільні оборонні виробництва з країнами Європи та зміцнюємо власну обороноздатність як гарантію того, що агресія не повториться.

Незламність, що стала легендою

Завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, потужного волонтерського руху та всіх українців, які стали на боротьбу з ворогом, було зірвано плани «бліцкрігу».

Українська армія за багатьма параметрами стала еталоном ведення війни в умовах протистояння кількісно та ресурсно переважаючому противнику, демонструючи здатність до швидкої адаптації, технологічності та стійкості.

Героїчний опір українців уже став легендою у світі — це не лише боротьба за свободу власної держави, а й реальний захист Європи та всього демократичного світу. Стабільність на планеті сьогодні значною мірою залежить від результату цієї війни.